Петрівська фортеця розташована в Ізюмському районі Харківської області на території Балаклійської міської громади в селищі Петрівське, в долині річки Беречка
GPS-координати:
49.163730, 36.890191
GPS-координати:
49.163730, 36.890191
Історична довідка
Петрівська фортеця (Фортеця святого Петра, до 1738 року Донецька) — фортеця, споруджена у 1731 році за зразковим проектом фортець Української лінії. Названа на честь святого Петра.
При фортеці знаходився Перший батальйон Тамбовського ландміліційного полку. Фортеця святого Петра входила до системи укріплень Української лінії, побудованої в 1731—1742 роках.
Українська лінія складалася з 16 фортець, земляного валу і сухого рову, посилених палісадом, редутами, реданом, блокгаузом та форпостами. Будівництво фортець здійснювалося за затвердженим планом і проектами, розробленими Військовою колегією. Однак в повному обсязі будівництво укріплень виконано не було.
Першою на східному фланзі Лінії розташована Донецька фортеця, яка в 1738 року була перейменована на фортецю святого Петра (Петрівську).
Фортеця земляна, прямокутна в плані, з чотирма бастіонами. Площа кріпосного двору понад 1,4 га. Протяжність фортеці по гребеню валу становить близько 880 м. Висота валу фортеці - 3,5 м.
У центріфортеці сліди колодязя. У північній куртині розташований в'їзд до фортеці, південна посилена равеліном, спрямованим до річки Сіверський Донець. Фортеця оточена сухим ровом.
Петрівська фортеця з'єднувалася валом і ровом з другою на лінії Тамбовською фортецею.
При фортеці знаходився Перший батальйон Тамбовського ландміліційного полку. Фортеця святого Петра входила до системи укріплень Української лінії, побудованої в 1731—1742 роках.
Українська лінія складалася з 16 фортець, земляного валу і сухого рову, посилених палісадом, редутами, реданом, блокгаузом та форпостами. Будівництво фортець здійснювалося за затвердженим планом і проектами, розробленими Військовою колегією. Однак в повному обсязі будівництво укріплень виконано не було.
Першою на східному фланзі Лінії розташована Донецька фортеця, яка в 1738 року була перейменована на фортецю святого Петра (Петрівську).
Фортеця земляна, прямокутна в плані, з чотирма бастіонами. Площа кріпосного двору понад 1,4 га. Протяжність фортеці по гребеню валу становить близько 880 м. Висота валу фортеці - 3,5 м.
У центріфортеці сліди колодязя. У північній куртині розташований в'їзд до фортеці, південна посилена равеліном, спрямованим до річки Сіверський Донець. Фортеця оточена сухим ровом.
Петрівська фортеця з'єднувалася валом і ровом з другою на лінії Тамбовською фортецею.